Циклічність


 




Циклічність на уроках фізичної культури

В основі тривалого   навчального процесу навчання лежить ЦИКЛІЧНІСТЬ, тобто  повторюваність змісту навчання з певними періодичними змінами. Весь навчальний процес розбивається на тимчасові відрізки - цикли, у яких учень має можливість адаптуватися й здатний виконати поставлене перед ним конкретне завдання.
Сказане поширюється на довгостроковий і річний цикли навчання, на певні   періоди навчання, на макро- і мікроцикли, а також на окремі заняття. Це відображається у змісті занять із погляду  зміни навантаження й відпочинку, а також до характеру роботи вчителя, до обсягу й видів навантаження.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЦИКЛ

- основний показник перспективної роботи в класах . Цей період розрахований на дворічний-трирічний цикл, який дозволяє оптимально спланувати підготовку, забезпечити систематичний ріст фізичного рівня кожного учня, колективу класу шляхом підвищення навчальних навантажень і збільшення обсягу матеріалу. Одночасно він визначає основні завдання загального характеру в рамках річного навчального циклу, дозволяє розподілити роботу  вчителя на кілька років (відповідно до  плану) і стежити за тим, як вона виконується.

РІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙЦИКЛ.

Охоплює всі елементи фізичної підготовки. Співвідношення цих елементів протягом  року міняється залежно від  характеру конкретних завдань.
Кожний період - підготовчий, основний, заключний і перехідний - вирішує окремі  завдання й носить особливий характер до виконання основних напрямків шкільної програми. Річний цикл визначається навчальним навантаженням, обсягом, інтенсивністю, складністю і структурою які протягом  року міняються по синусоїді (хвилеподібно). Ці зміни проявляються як у співвідношенні окремих елементів підготовки, так і у середині самих елементів.
Річний навчальний цикл ділиться на підготовчий, основний і перехідний макроцикли.
Заняття протягом  річного навчального  циклу вимагають диференційованого підходу. У фізичному вихованні учнів слід проявляти тенденцію  до скорочення літньої перерви після закінчення виховного процесу, засобами самостійних занять (індивідуальної підготовки), перед початком наступного року навчання. Структура річного навчального циклу фізичної культури показана в табл. 1.
Таблиця 1 Структура річного навчального циклу
№ пп
Періоди
Час
1
Підготовчий макроцикл
І етап
ІІ етап
Вересень
Перші дві неділі вересня
3-4 неділі вересня
2
Основний макроцикл
Жовтень-Квітень
3
Заключний  макроцикл
Травень
4
Перехідний макроцикл
Червень-серпень

Підготовчий макроцикл (вересень).
 Зазвичай будується на загальній та спеціальній фізичній підготовках з використанням елементів легкої атлетики, спортивних і народних ігор. У цей період створюється база майбутньої фізичної працездатності. Він найважливіший  для успішної роботи в основний період і для рішення певних завдань на даний річний цикл перспективним планом. Крім обсягу, інтенсивності й складності навчального навантаження до вирішальних факторів ставиться тривалість підготовчого циклу. З огляду на те, що він відносно невеликий (4-5 тижнів), треба особливу увагу приділяти матеріальному й організаційному забезпеченню виховного процесу. Звідси випливає завдання: за максимально короткий термін підготувати організм до підвищених навантажень.
Завдання підготовчого макроциклу:
·                       підвищення функціональних можливостей окремих систем організму з метою реалізації специфічних вимог виховного процесу;
·                       підвищення загальної й спеціальної фізичної підготовки учнів;
·                       усунення індивідуальних технічних недоліків, освоєння нових   прийомів і придбання спеціальних   навичок;
·                       розвиток психічної стійкості в учнів (вольових якостей).
На першому етапі підготовчого періоду загальна підготовка проводиться в різній обстановці переважно на свіжому повітрі. У більшості по обсягу заняттях переважає загальнофізична підготовка, направленна на розвиток сили, витривалості й координації рухів учнів.
На другому етапі підготовчого періоду, в міру наближення основної частини виховного процесу, робота переноситься на учня у більшому обсязі. Центр ваги діяльності вчителя зміщується від кількісної сторони підготовки до якісної. Зі зменшенням обсягу навантаження росте її складність і відбувається поступовий перехід до навантаження, характерного для основного періоду. На цьому етапі підготовка носить більш спеціалізований характер: особлива увага приділяється вихованню спеціальних рухів, підвищенню швидкісної витривалості й удосконаленню спритності засобами технічної й тактичної підготовки у видах спорту (відпрацьовування ланцюжка ігрових рухів і комбінацій, тренувальні ігри). Обсяг й інтенсивність фізичного навантаження поступово вирівнюються з параметрами нервово-психічного навантаження.
Частиною підготовчого циклу є і освоєння спеціальних знань по фізичній культурі, які закріплюються у внутрішкільних змаганнях  (2-3 на місяць). Взагалі у цих зустрічах перевіряється рівень фізичної підготовки й навички учнів, що дозволяють визначити оптимальний склад для змагань за межами школи.
Основний період (жовтень-квітень). На даному етапі учні використовують накопичені  за підготовчий період знання, уміння й навички, прагнучи домогтися високої результативності на уроках фізичного виховання.

Завдання макроциклу: (приклад)

·                       розвивати й підтримувати досягнутий рівень працездатності;
·                       удосконалювати технічні й тактичні дії вивчаючих дисциплін шляхом підвищення якості дій кожного учня, техніки й тактики в цілому, а також розвивати спеціальні навички й творчі здібності учнів;
·                       шляхом систематичного впливу на моральні й вольові якості підвищувати рівень психічної підготовки учнів.
·                       У першій частині основного періоду, перед початком збільшення навантажень, заняття тісно пов'язані із заключним етапом підготовчого періоду. Інтенсивність навантаження залишається високою, але   збалансованою. У цій фазі переважає технічна й тактична підготовка, постійно підтримуються фізичні кондиції учнів.
Фізична підготовка учнів в основному спрямована на розвиток спеціальної техніки рухів шляхом тренувань, розділених на інтервали, як під час уроку, так і протягом неділі ( а це три уроки фізичної культури). Особливу увагу   приділяють на розвиток рухливості, спритності, сили й швидкісних якостей.
Головною складовою частиною навчально-виховного процесу в основний період стає технічна й тактична підготовка. Вона підвищує фізичні дані в цілому, допомагає поліпшити концепцію навчання. Форми занять у тактичній і технічній підготовці різні (з урахуванням віку й майстерності учнів, а також тих недоліків, які виявилися в навчальних, двосторонніх іграх та змаганнях   окремих учнів і всієї команди). Спільні й індивідуальні заняття дозволяють усунути ці недоліки, стабілізувати навантаження. Наближаючи умови занять до умов змагань, домагаємося подальшого підвищення психічної готовності гравців,  розвитку комунікативних здібностей, уміння співпрацювати в мікрогрупах і команді в цілому .

Заключний макроцикл - травень.

Заключний  річний цикл навчання виконує роль сполучної ланки з наступним підготовчим періодом. Характеризується, з одного боку, активним відпочинком учнів, з іншого боку – поступовим зниженням навантажень.

Завдання заключного макроциклу:

·        активний відпочинок;
·        відновлення нервових і фізичних сил.
У заключному циклі переважає загальнофізична підготовка ( походи, допоміжні ігри, доздавання перенесених нормативів (за графіком встановленим радою КФК)). Зменшуються обсяг і інтенсивність спеціальної підготовки, чим досягається відновлення центральної нервової системи, знімається психічна й фізична напруга.
З арсеналу тактичної й технічної підготовки використовують тільки ті засоби, які допомагають підтримувати необхідний фізичний рівень (нескладних іграх-пародіях) і усувати  слабкі місця, що виявилися під час навчання.

Перехідний  макроцикл – червень-серпень.

У перехідний цикл переважає самостійна загальнофізична підготовка:  походи, самостійна участь в іграх та індивідуальні вправи на утримання і розвиток фізичних якостей. Цим досягається відновлення центральної нервової системи,  але дещо втрачається досягнутий рівень фізичної підготовки.

ТИЖНЕВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ МІКРОЦИКЛ (ТРИУРОЧНИЙ МІКРОЦИКЛ)

Тижневий  мікроцикл (поурочний)

Є основним навчальним циклом в основному періоді. Основною структурною одиницею мікроциклу є заняття із трьох уроків. Це часовий відрізок - інтервал неділі при умові трьох годин, а при двогодинному навантаженню – три уроки підряд. Його зміст у кожному конкретному випадку залежить від завдань, що стоять перед класом в найближчі часи. Дуже важливі його ретельна розробка й здійснення. Тижневий навчальний  цикл повинен дати учням можливість підвищити або утримати фізичну форму, технічну й тактичну підготовку: перший  урок – навчання (вивчення, розучування, теорія); другий урок – закріплення вивченого на попередньому уроці (багаторазове повторення, навчальні ігри, навчальні змагання, повторення теорії); третій урок – двосторонні ігри, змагання, застосування теоретичних знань. А якщо недостатньо трьох, то і більше (наприклад – волейбол).
На психічний стан учнів у процесі тижневого навчального циклу позитивно впливає зміна умов навчань (підбір спеціальних вправ).

Заняття (окремий урок)

Окремий урок є основною організаційною формою всього навчального процесу. Він дає можливість найбільш оперативно реагувати на стан класу й окремих учнів, вирішувати першочергові завдання. Звичайно навчання бувають колективні, груповими й індивідуальними. Розмаїття форм занять допомагає значно підвищити ефективність усього навчального процесу.
Визначаючи характер навантаження під час окремого уроку, варто виходити з того, що амплітуда навантаження не повинна бути стереотипною: зміна навантаження допоможе краще підготувати учня до мінливих умов реалізації своїх здібностей. Причому повинен дотримуватися принцип: чим більше час навантаження, тим менше інтенсивність, і навпаки.
Зміст окремого уроку може бути найрізноманітнішим . Все залежить від віку, рівня підготовленості учнів, часу занять і т.д.  Завдання, які потрібно вирішити в процесі уроку, визначають і його мету.
Навчання  першого заняття мікроциклу спрямоване на розучування вправ, коли учні освоюють основи техніки і тактики виду спорту шляхом багаторазових повторень певних вправ у спрощених умовах, поєднанню вивченого з новим матеріалом.
На другому заняттю відводиться  час на закріплення й удосконалення вже розучених дій за допомогою підвищення складності виконання вправ. В основному це навчальні змагання, наближені до умов змагального характеру, але низькі за своєю інтенсивністю, бо вчитель часто зупиняє виконання рухових дій, коригуючи  їх.
Ігрові моменти служать удосконаленню вивчених рухових дій і координації цих елементів у процесі самої роботи -  це третій урок мікроциклу. Такі уроки повинні проводитися інтенсивно (змагальний характер).
Структуру окремого заняття визначає фізіологічна, психологічна й виховна спрямованість навчального процесу. Навчання (1 годинну) ділимо на 4 частини:
вступну (організаційні питання, загально-розвиваючі вправи(діти виконують самостійно) - 5 хв);
підготовчу (спеціальна фізична підготовка направлена на техніку та тактику виконання рухів(проводять підготовлені діти, але з консультацією вчителя) - 10 хв); Додаток 1. Комплекси розминок
основну (навчання, закріплення, ігри (підготовчі, навчальні, двосторонні, змагання)) - 25 хв); Додаток 2. Цикли занять по баскетболу (приклад).
Додаток 3. Рейтингова система оцінювання.
заключну (відновлення, заспокоєння, організаційні питання - 5 хв). Додаток 4. Цикли вправ на розслаблення та дихання.
Додаток 5. Цикли домашніх завдань.
Для підвищення ефективності навчального процесу з учнями часто використовують усілякі допоміжні засоби, що дозволяють краще організувати окремі заняття, підвищити техніку й тактику, розвити рухові здатності вихованця.

ПЛАНИ І ОПИС ЦИКЛІВ

Перспективний план. Це план на триріччя для старшокласників і дворічний для молодших і середніх школярів,чотирирічний  - для початкової ланки, що відображає  мету й завдання, питання матеріального забезпечення, спрямованість навчального процесу класу.
Річний план. Частина перспективного плану з конкретними цілями й завданнями класу включає: оцінку минулого періоду й план на наступний рік.
У річний план входять всі складові частини навчального процесу (у співвідношенні, що залежать від річного навчального циклу), а також розклад окремих навчальних циклів із вказівкою числа занять і основних заходів (змаганнь, зборів, зустрічей), оцінка результатів, вивчення теорії і т.п..
План на певний макроцикл (розділ програми) Додаток 6.
План занять, що охоплює підготовчий, основний і перехідний макроцикли, визначає конкретні завдання навчального процесу, форми й методи роботи вчителя, а також засобів, застосованих на кожному окремому занятті. План визначає кількісні (обсяг) і якісні (інтенсивність, складність) параметри навчальних навантажень. Він не повинен охоплювати більше 3-4 тижнів (крім підготовчого періоду, коли є можливість точно його дотримуватися), тому що, наприклад, основний період може зазнавати змін залежно від  якості сприйняття учнями навчального матеріалу в окремих заняттях (групи занять).

Тижневий мікроцикл. Додаток 2. У плані занять на триурочне заняття ще більше конкретизують і уточнюють завдання, що стоять у плані на певний, більше тривалий період. Розробка тижневого циклу особливо важлива у зв'язку з вимогами, які висуває наступний цикл (взаємозв’язок).
Конспект окремого заняття (уроку).
Невід'ємна частина планування конкретного уроку. Містить найважливіші відомості про форми й характер навчального процесу, вказує використані засоби, а також обсяг, інтенсивність і зміст навантажень, місце проведення уроку, самопочуття учнів у ході заняття, результати медичного огляду, педагогічну оцінку діяльності учнів, рівень підготовки окремих вихованців і всього  класу (групи). Така інформація допомагає дієвіше розробити наступний цикл занять.

 


ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ОКРЕМИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ


Щоб фізична підготовка учнів була ефективною й приносила високі результати, необхідно займатися нею тривалий час. І є великою помилкою думка про те, що за 3 – 5 хвилин можна досконало оволодіти руховими навичками рухової дії. Важливий фактор тривалої підготовки - постійно мінливий характер занять. Різноманітність занять викликає необхідність зміни характеру й методів роботи вчителя, що пов'язане з фізичними й психічними змінами фізичного розвитку учнів. Тому весь процес фізичної підготовки учнів необхідно розділити на етапи, кожний з яких має певні цілі, завдання й зміст.
Наші тривалі спостереження, спираючись на багаторічний досвід і висновки фахівців, говорять про те, що  фізичну підготовку слід поділяти на:
·        початкову - для початкових класів;
·        просту –учні 5-6 класів;
·        поглиблену – учні 7-8 класів;
·        спеціальну – учні 9-11 класів;

Початкова фізична підготовка (для початкових класів)

Саме в цьому віці варто починати систематичні організовані заняття, тому що саме в цей час у них особливо швидко розвиваються рухові здатності й спритність (сенситивний період). Розмаїття підготовки в цей період досягають за допомогою простих фізичних вправ, під час виконання яких варто звертати увагу на рухову активність. Основні форми підготовки цієї вікової категорії -рухливі ігри, змагання й естафети.

Основні завдання підготовки:

1.          Всебічна загальнофізична підготовка.
2.          Знайомство з основами техніки розділів програмного матеріалу.
3.          Формування активного відношення до фізкультури взагалі.
4.          Освоєння навичок колективізму.
5.          Контроль за виконанням  домашніх завдань.

Проста фізична підготовка

Вік 11-13 років, коли організм школяра розвивається рівномірно й стабільно й уже здатний витримувати певні навантаження. У дітей поліпшується координація, вони вже можуть освоювати як прості, так і більше складні рухи, що переймаються шляхом копіювання. З позицій психології в 11-13 років добре розвиваються спостережливість, увага й рухова пам'ять, з'являються перші "паростки" логічного мислення. Мета фізичної підготовки в цей період - освоювати вид розділу програми в цілому. Тому на заняттях більше уваги приділяється не фізичній підготовці, а освоєнню основ техніки, тактики, колективним формам занять, іграм та змаганням за спрощеними правилами.

Основні завдання підготовки:


1.          Всебічний розвиток фізичних даних з акцентом на координації рухів і та розвитку спритності.
2.          Знайомство з основами техніки дій (наочний метод, фільм, показ прийомів, спостереження за діями дорослих).
3.          Освоєння основних знань по тактиці гри в змаганнях.
4.          Вивчення основних правил виду спорту.
5.          формування особистості підлітка в умовах  команди.
6.          Контроль за виконанням  домашніх завдань.

Поглиблена фізична підготовка

В організмі підлітка 13-15 років відбуваються більші зміни, типові як прояву перехідного періоду: швидкий фізичний ріст порушує гармонійний розвиток органів; неврівноваженим стає поводження; з'являється схильність до критичних суджень у відношенні дорослих. Це період, що вимагає особливої уваги до учнів, розуміння й великого терпіння у виховній роботі.
Фізичну підготовку на цьому етапі необхідно направляти на загальний розвиток функцій організму. Інтенсивність занять - середня. Категорична умова -уникати перевантажень. Вік 13-1 5 років особливо сприятливий для розвитку швидкісних даних і координації рухів. Дуже добре засвоюється технічна підготовка.

Основні завдання підготовки:

·        Закладання основ спеціальної працездатності організму з ухилом  на  координацію й  на швидкісні  дані.
·        Приділяти належну увагу  розвитку динамічної сили в полегшених умовах.
·        Удосконалення техніки  й тактики, комбінацій у невеликих групах.
·          Засвоєння простих спеціальних знань як передумова гнучкого тактичного мислення й поводження під час змагань, творчого підходу до основних тактичних функцій.
·          Формування особистості шляхом впливу на моральні й вольові якості.
·        Контроль за виконанням  домашніх завдань.

Спеціальна фізична підготовка

16-19 років - період становлення зростаючого організму й формування особистості. Нервова система юнака стабілізується, значно зростають її регулюючі можливості. Юнак міцніє фізично й розумово, рівніше поводиться. Рівень його майстерності росте на базі  ускладнених  послідовно фізичної, технічної й тактичної підготовки, підвищення рівня навантажень. Належна увага приділяється освоєнню спеціальних ігрових дій з урахуванням функцій в команді, силовій підготовці.
У процесі навчань інтенсивно зміцнюється й розвивається витривалість юнаків,  у дівчат - пластика. Рівень виконання рухових дій вдосконалюється завдяки систематичній фізичній, технічній, тактичній і теоретичній підготовці. Обов'язкове дотримання пропорцій у всіх елементах підготовки - одне з головних умов майбутньої результативності учнів.

Основні завдання підготовки:

 

1.          Розвиток рухових здібностей вихованця. Головна увага приділяється освоєнню спеціальних рухових здібностей.
2.          Удосконалення   атакуючих   і   захисних   дій, відпрацьовування комбінацій у різних ситуаціях.
3.          Одержання спеціальних тактичних знань, пов’язаних  з індивідуальними діями у групі (команді).
4.          Формування    суспільно-морального    стану вихованця, свідомого відношення до уроків і самостійних занять фізичною підготовкою.
  Річний навчальний цикл складає - не менше 9 місяців.







Використана література:

1.     Єрмолова В.М., Зубалій М.Д., Нова програма 12 – річної школи. Фізична культура 5-12 класи.. -  Київ, 2005.
2.     Регіональна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-11 класи, Основи здоров’я і фізична культура. -  Дніпропетровськ 2003.
3.     Календарне планування навчально-виховного процесу з фізичної культури, 5-11 класи перше півріччя, Дніпропетровськ, 2003 рік.
4.     Календарне планування навчально-виховного процесу з фізичної культури 5-6 класи, друге півріччя, м. Дніпропетровськ, 2006 р.
5.     Савицкий П.Ф.,Справочник  работника физической культуры и спорта. -  Киев «Здоровья», 1990 р.
6.     Хрипкова А.Г., Возрастная физиология и школьная гигиена. - Москва «Просвещение», 1990 ст.144-173 .
7.     Коробейгиков Н.К., Физическое воспитание. -  Москва, «Высшая школа», 1989.
8.     Ашмарин Б.А., Теорияи методика физического воспитания. -  Москва «Просвещение», 1990.
9.     Волков Л.В., Основи спортивної підготовки дітей і підлітків. -  Київ, «Вища школа», 1983.
10.        Фальков О.П., Сергієнко Л.П., Гімнастика з основами фізичної підготовки.  - Херсон, видавництво «Наддніпрянска правда», 1994.
11.        Новосельский В.Ф., Методика урока физической культуры в старших класах. - Киев «Радянська школа», 1989.
12.         Мейксон Г.Б., Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре. - Просвещение, 1986.
13.         Демчишин А.П., Рухливі і спортивні ігри в школі. -  Київ «Освіта» 1992.
14.        Муравьев В.А., Воспитание физических качеств детей дошкольного и школьного возраста. -  Москва 2004.
15.        Горбуля В.Б., Рухливі ігри. -  Запоріжжя 2005.
16.        Яхонтов Е.Р., Індивідуальні вправи баскетболіста. -  Москва, «Фізкультура і спорт», 1981.
17.        Міжнародна федерація баскетболу, Баскетбол. Офіційні правила. -  2002.

Комментариев нет:

Отправить комментарий